105 років з дня народження В.О.Сухомлинського
На захід "Стежками добра з Василем Сухомлинським" завітали учні 4-Б класу та їх класний керівник Пясецька М.С.. Діти знайомилися з оповіданнями Василя Олександровича, активно брали участь у виконанні різноманітних завдань, під час яких проявили свою винахідливість, спритність, творчість.
Захід було спрямовано на формування найкращих людських рис (бажання творити красу та добро, поважати старших, піклуватися про ближніх, любити рідну землю).
105 років з дня народження В.О.Сухомлинського.
"Золоті розсипи мудрості" - саме так називався захід на який завітали учні 4-А класу. Під час заходу діти дізналися багато цікавої інформації про життєвий шлях видатного педагога, ознайомилися з його мудрими порадами та переглянули виставку книг з його творами.
Міжнародний день захисту дітей
Щороку в перший день літа, 1 червня, у всьому світі святкується Міжнародний день захисту дітей. Рішення про створення такого свята було прийнято під час сесії Міжнародної демократичної федерації жінок 1949 року в Парижі. Заснування такого дня ініціювали через те, що в багатьох країнах світу залишилося чимало дітей без батьків та даху над головою після Другої світової війни.
Вперше Міжнародний день захисту дітей відсвяткували в 50 країнах вже наступного 1950 року. Відтоді подія стала однією з наймасштабніших у всьому світі. Головна мета свята - привернути увагу громадськості, урядових установ та організацій до проблем, що спрямовані на реалізацію різноманітних заходів для забезпечення добробуту дітей в світі.
Існує навіть окремий символ цього дня - зелений прапор, на якому зображена планета Земля, а довкола неї - фігурки дітей різних рас та національностей.
День вишиванки 2023 року: коли, історія, українські традиції
Вишиванка - це не лише особливий елемент святкового національного одягу, але й важлива частина культури українського народу. А тому знати про існування такої події як День вишиванки повинен кожен українець.
Українська вишивка та вишиванка: історія
За словами істориків та археологів певні елементи вишиванки існували ще на одязі скіфів. Вони проживали на території сучасної України до нашої ери. За часів Київської Русі також носили вишитий одяг, а згадки про особливе вбрання русинів можна знайти в записах багатьох мандрівників.
Крізь віки проніс український народ любов до вишиванки та зберіг особливі традиції її створення. Кожний регіон України може похвалитися своїми унікальними звичаями, які пов'язані з національним орнаментом на одязі.
Історію виникнення особливої української вишивки пов'язують із Трипільською культурою епохи пізнього неоліту. Трипільці були умілими гончарами, однак вони не лише робили красивий посуд з глини, але також прикрашали його спіральними візерунками. Історики переконані - такі ж символи можна було побачити і на одязі трипільців.
Під час проведення розкопок Соколової могили, яка розташована на Миколаївщині, знайшли поховання сарматської жриці, де також лежав фрагмент тканини з шовку, яка мала оздоблення із золотистої вишивки. Цю особливу знахідку датують I століттям до нашої ери.
Якщо говорити про мотиви, які зустрічаються в українській вишивці, то найдавнішими вважаються геометричні візерунки: різноманітні ромби, зигзаги, кола, хвилясті лінії, меандри, цятки тощо. Водночас використовувалися такі вишивальні техніки як пряма гладь та "ретязь" (різновид "хрестика"). Остання була особливо популярною на заході сучасної України.
В XIX столітті наступив переломний момент в історії вишивки. Саме тоді з'являється така професія як вишивальниці. У них замовляли вишиванки для цілої сім'ї. Відтепер не треба було самим оздоблювати вбрання, адже все робили майстрині. Популяризацією вишиванки серед української інтелігенції займався Іван Франко. Саме він був першим, хто сміливо поєднував вишиту сорочку з діловим піджаком.
Коли День вишиванки 2023 року
2006 року в Україні було запроваджено особливе свято - День вишиванки. Ініціатором створення виступила Леся Воронюк, яка на той час була студенткою історичного факультету Чернівецького національного університету. Дівчина запропонувала своїм одногрупникам обрати день та прийти на лекції в національному вбранні. Цю ідею підтримали не лише студенти, але й викладачі. З роками традиція стала популярною по всій території України. Дата завжди припадає на третій четвер травня. 2023 року це буде 18 травня. Подія швидше носить символічний характер, тому що не прив'язана до державного або церковного свята.
Особливе значення День вишиванки має саме 2023 року - тоді, коли Росія продовжує повномасштабну війну проти України. Одягнена вишиванка 18 травня стане символом незламності українського духу, заявою на весь світ про те, що українці - вільний народ.
День вишиванки - подія, яка покликана зберегти українські традиції, передати їх наступному поколінню.
Як святкують День вишиванки в Україні
Спеціальних заходів на День вишиванки не існує. Однак щороку в Україні проводять особливий флешмоб, який полягає в тому, що люди одягаються в національний одяг, фотографуються та викладають світлини в соціальні мережі. В мирні часи в багатьох містах проводили концерти, фестивалі, ярмарки та фотосесії. На жаль, під час війни проводити масові заходи заборонено. Однак кожен із нас, хто наразі перебуває в безпеці, може одягнути вишиванку для підтримання духу українців та українських воїнів.
Законом України «Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років» встановлено День пам’яті та примирення, який відзначається щороку 8 травня з метою вшанування пам’яті всіх жертв Другої світової війни 1939–1945 років.
Запроваджуючи цю пам’ятну дату, Україна прагнула доєднатися до європейської традиції відзначення перемоги у Другій світовій війні, пошанування всіх борців із нацизмом та жертв війни. А також – нагадати, що війна розпочалася внаслідок домовленостей між двома тоталітарними режимами: націонал-соціалістичним (нацистським) у Німеччині й комуністичним в СРСР. У 1939–1945 роках обидва тоталітарні режими вчинили на українській землі численні злочини проти людяності, воєнні злочини та злочини геноциду, внаслідок чого український, єврейський, кримськотатарський та інші народи, що жили в межах території сучасної України, зазнали величезних втрат.
Символом Дня пам’яті та примирення з 2014 року є квітка маку. ЇЇ графічне зображення є своєрідною алюзією: з одного боку воно уособлює квітку маку, з іншого – кривавий слід від кулі.
Цього року Україна вдруге відзначає День пам’яті та примирення в умовах повномасштабної збройної агресії Росії. Сучасна війна також супроводжується жахливими воєнними злочинами з боку російської армії та політично-військового керівництва рф.
На зміну німецькому нацизму на наші землі прийшов російський рашизм. Наша боротьба триває щоденно від 2014 року, і ми неодмінно переможемо, бо захищаємо рідну землю, боронимо своє право вільно обирати майбутнє. Для нас це війна за свободу, цивілізованість, демократію та європейські цінності проти імперських амбіцій підступного агресивного сусіда-злочинця. Міць наших збройних сил є запорукою існування держави та збереження прав людини.
Ми віримо, що незабаром у календарі свят України з’явиться нова святкова дата - День Перемоги над росією.
День Землі 2023 - дата і традиції
Щорічно свято відзначається 22 квітня, а дата обрана не просто так. Відомо, що в 1969 році в Каліфорнії стався витік нафти і кілька мільйонів рідини опинилися в океані. В результаті величезна кількість представників морської фауни загинули, а сама катастрофа помітно вплинула на економіку США.
Через рік, 22 квітня 1970 року, сенатор штату закликав американців взяти участь в екологічній акції за захист навколишнього середовища. Кілька років День Землі був національним святом, а потім став міжнародним. У 2009 році ООН офіційно оголосила 22 квітня Міжнародним Днем Матері-Землі.
Протягом багатьох років по всьому світу в цей день люди висаджують дерева, виходять на мирні акції, прибирають в парках і скверах, очищають річки і пляжі від сміття.
Коли звучить Колокол Миру
Найцікавіша і важлива традиція 22 квітня - дзвін у Колокол Миру. Таких пам'ятників кілька і встановлені вони в різних містах.
Ідея встановлення першого колоколу належить японцеві Тіедзі Накагава, який особисто пережив бомбардування Хіросіми. Він особисто придумав сплав, з якого зроблений історичний пам'ятник - монети, зібрані в 104-х країнах, і металобрухт з Хіросіми. Колокол звучить в День Землі і в День початку війни (1 вересня), нагадуючи людям про жахи, які відбувалися з людством.
На пам'ятнику можна побачити напис: "Хай живе загальний мир у всьому світі", як нагадування про те, до чого кожен з нас повинен прагнути в результаті.
Великдень – найвеличніше свято українців
Серед традиційних свят в українській культурі є свято Великодня. Воно вважається найсвітлішим, найважливішим святом весни й пов’язують його з Воскресінням Христовим, яке розкриває радість перемоги Божого Сина над смертю й вічним забуттям. У Воскресінні християни вбачають підтвердження життя після смерті, що і є основним змістом святкування. Українці ретельно готуються до цього дня. Великодень нині символізує загальне відродження й оновлення. Проте чи задумувались ми, чому це свято має назви Пасха чи Великдень?
Пасха – свято дуже давнє. Українці відзначали його ще задовго до встановлення християнства в Київській Русі, і називалося воно «Великий День». День весняної перемоги над зимою, світла над темрявою, торжества життя над смертю. Також наші предки пов’язували це свято з весняними польовими роботами. Зазвичай пекли великодні «бабки» та прикрашали різноманітними способами яйця, які ми знаємо сьогодні як паски, писанки і крашанки.
Слово «Пасха» походить від назви старозавітного свята песах, яке іудеї пов’язували зі звільненням їх від рабства в Єгипті, і було це задовго до народження Христа. Що стосується самого слова «пасха», то в перекладі зі староєврейського воно означає «позбавлення», або «проходження». Християни вклали в це свято інший сенс та поєднали Великдень із Воскресінням Сина Божого, повстання його з мертвих.
Святкування Великодня спочатку не було пов’язане з розп’яттям Христа. Тільки в 325 році на Нікейському соборі, де були присутні представники всіх християнських церков, позначили головні правила святкування Великодня, багато з яких збереглися до наших днів. Із часом Пасха стала головним християнським святом.
Є й інша легенда, за якою назва «Великдень» з’явилася наприкінці першого тисячоліття з приходом на нашу землю християнства. Легенда говорить: «Великдень називається так тому, що в той час, коли Христос народився, так світило сонце і стояли такі довгі дні, що теперішніх треба сім зложити, щоб був один тодішній. Тоді як зійде сонце в неділю вранці, то зайде аж у суботу ввечері. А як розіп’яли Христа – дні поменшали. Тепер тільки царські ворота в церкві стоять навстіж сім днів».
Великдень, або Пасха, для християн є одним із найважливіших свят, зі своїми традиціями і звичаями. Тому ми щиро вітаємо всіх із Світлим святом Воскресіння Христового й бажаємо добра, миру та злагоди в кожному домі.
Релігійне свято Вхід Господній до Єрусалима, яке також називають у народі Вербною неділею, щороку припадає на різні дати. Все тому, що воно прив'язане до святкування Великодня. Вербна неділя завжди святкується за тиждень до великого та світлого свята — Великодня або Воскресіння Господнього.
Події, з якими пов'язане свято Вхід Господній до Єрусалима (Вербна неділя), були описані у Святому Письмі. Саме цього дня Ісус Христос воскресив у Віфанії Лазаря, який помер кілька днів перед цим. Цей унікальний випадок став відомий завдяки очевидцям, що одразу рознесли звістку про диво до всіх куточків країни.
Тому коли Ісус Христос завітав до Єрусалима, люди вже знали про нього, сердечно вітали Спасителя, співали йому пісні, кидали під ноги пальмове гілля та квіти. Цей день настільки увійшов в пам'ять, що святкується донині.
Чому Вербна неділя так називається? Коли Ісуса Христа зустріли в Єрусалимі, йому під ноги кидали пальмові гілки, однак вони не ростуть на території нашої держави. Коли хрестили Київську Русь і принесли сюди православні свята, вирішили замінити гілля пальми на вербу, яка була ближчою нашим предкам. Саме завдяки вербі свято отримало свою назву "Вербна неділя", хоча офіційно воно називається Вхід Господній до Єрусалима.
Щороку 2 квітня, у день народження великого датського письменника й казкаря Ганса Крістіана Андерсена по всьому світі святкують Міжнародний день дитячої книги.
Дитяча книга є однією з перший найважливіших сходинок до пізнання світу. Читаючи книгу, дитина розвиватиме мислення і уяву. Книга навчить співчувати та співпереживати, збагатить словниковий запас і дасть змогу з користю проводити час.
5 дитячих книг, які варто прочитати і дітям, і дорослим
1. Ганс Крістіан Андерсен. «Снігова королева»
Майже 200 років ця дивовижна казка зігріває мільйони дитячих сердець. Зворушлива історія про маленьку дівчинку Герду, яка вирушає на пошуки свого названого брата – це надзвичайно мудра й повчальна казка про відданість, вірність та любов.
2. Джоан Роулінг. Серія книг про Гаррі Поттера
Серія із семи книг про хлопчика-чарівника на ім’я Гаррі Поттер сколихнула увесь світ дитячої літератури. Це найвідоміша сучасна казка, котра зуміла відволікти дітей від телевізорів та гаджетів та повернути любов до читання. Усі сім книг переповнені чарівними пригодами Гаррі Поттера, які поступово стають все цікавішими, але, разом з тим, і небезпечнішими.
3. Льюіс Керролл. «Аліса в країні Див»
Цю книгу англійського письменника давно вважають класикою дитячої літератури. Вона розповідає про неймовірні пригоди дівчинки Аліси, котра потрапляє в уявний чарівний світ, де живуть незвичайні істоти. Білий кролик, Чеширський кіт, Капелюшник та багато інших стали культовими персонажами, яких неможливо забути.
4. Астрід Ліндгрен. «Пеппі Довгапанчоха»
Хто ж з нас не знає цієї дівчинки ― рудоволосої бунтарки, фантазерки й жартівниці? Пеппі ― дівчинка, яка має свою власну мавпочку й коня, живе без батьків, сама у своєму будинку і у світі цікавих подій та пригод. Вона ніколи не сидить на місці! Через свою непосидючість, активність та багату уяву Пеппі постійно потрапляє в кумедні ситуації та пригоди.
5. Роальд Дал. «Чарлі і шоколадна фабрика»
Це повість британського письменника, головним героєм якої є чемний та вихований хлопчик Чарлі Бакет. Він мешкає неподалік найбільшої шоколадної фабрики у світі разом зі своїми батьками та дідусями й бабусями. Все своє життя хлопчик мріє побувати на шоколадній фабриці, і одного дня йому випадає така можливість.
Щорічно 1 квітня відзначають Міжнародний день птахів,
який проходить в рамках програми ЮНЕСКО «Людина і біосфера». Саме 1 квітня 1906
р. була підписана Міжнародна конвенція з охорони птахів.
День птахів – це не тільки річниця Конвенції, але і час прильоту пернатих із зимівель. За традицією в цей час в очікуванні пернатих розвішуються шпаківні та інші «пташині будиночки». Повернення птахів святкується також як прихід весни – ecolog-ua.com.
Вперше цей день як масове дитяче свято стали проводити в США. Організатором був вчитель з містечка в штаті Пенсільванія. Незабаром його підтримала одна з популярних газет «Пітсбурзька телеграфна хроніка», що почала популяризацію Дня птахів. Мета цієї акції – звернути увагу людства на проблеми збереження пташиного світу, адже вони стосуються всіх країн і континентів.
